Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду

• Сімейний кодекс України (далі – СК України)
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України “Про охорону дитинства”
• Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 “Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах”
• Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав”

Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (без поважної причини);
• ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини (тобто, свідомо та умисно не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, не спілкуються з дитиною в необхідному обсязі, не створюють умов для отримання нею освіти тощо);
• жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
• є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

• Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні злочину батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров’ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо).
• Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов’язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина.

Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо дітей, які НЕ досягли 18 років.

Необхідно встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани). Звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов’язків. Звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав.

Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:

• Зібрати докази; (Несумлінна поведінка іншого з батьків. Докази подаються з позовною заявою)
• Скласти та подати позовну заяву; ( ЗРАЗОК )
• Отримати від батька/матері нотаріально посвідчену заяву про відмову від батьківських прав; (при можливості)
• Прийняти участь у судовому засіданні, залучити свідків;
• Отримати рішення суду та набрання ним законної сили, звернутися до РАЦС з рішенням, з метою пришвидшення процесу його виконання.

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою:

• одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;
• закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
• органу опіки та піклування;
• прокурора;
• самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

При розгляді судом справи обов’язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов’язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:

• ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
• жорстоко поводяться з дитиною;
• є хронічними алкоголіками або наркоманами;
• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров’я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав. Якщо особа, яка подає позов до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.

За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України “Про судовий збір” (768,40 грн. у 2019 році).

До позовної заяви додаються:

• свідоцтво про народження дитини;
• свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу (його розірвання);
• довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);
• акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;
• висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;
• рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);
• відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження (в статті судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);
• відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;
• довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;
• пояснення, свідчення;
• аудіо-, фото-, відеофайли; (за наявності).

Перелік документів може змінюватися в залежності від особливостей вашої справи, якщо виникнуть питання, звертайтесь до нашого чату підтримки за допомогою.

Основною причиною позбавлення батьківських прав іншого з батьків, є саме необхідність виїзду дитини за кордон.

Дітям до 16 років, обов’язково потрібна згода матері/батька на виїзд за кордон.

Зверніть увагу! Перетнути кордон з дитиною самостійно можна тільки з оригіналом довіреності від іншого з батьків.

Часто зустрічаємо випадки, коли батько не дає згоду на виїзд неповнолітньої дитини з України. Причини різні: конфлікт з дружиною, невідоме місце проживання батька та його контакти. Якщо отримати у чоловіка/дружини нотаріально посвідчену згоду на виїзд за кордон дитини не вдається, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.

Тут є два варіанти:

• Якщо виїхати потрібно один раз – то простіше отримати рішення суду на таку разову поїздку;
• Якщо Ви виїжджаєте часто, а з іншим із батьків немає зв’язку чи Ви постійно конфліктуєте, то доцільно пошукати можливості для позбавлення його батьківських прав.

Безперечно, отримати дозвіл на виїзд дитини закордон у судовому порядку є значно легшим і значно швидшим способом, ніж позбавлення батьківських прав. Для отримання рішення про надання дозволу виїзду дитини за межі України необхідно:

• Довести, що батько/матір ухиляється від надання дозволу;
• Обґрунтувати необхідність виїзду дитини за кордон (лікування, запрошення від родичів, навчання, оздоровлення, тощо), вказати країну і термін перебування.

У разі ж позбавлення батьківських прав, за такими дозволами на виїзд не треба бігати до суду кожного разу, коли виникла потреба для поїздки дитини. Адже рішення суду про позбавлення батьківських прав вже є доказом, що дозвіл треба тільки від одного з батьків.

Позбавлення батьківських прав особи, яка знаходиться на тимчасово окупованій території України, можливе.

Беручи до уваги необхідність подавати позов на Відповідача за місцем його реєстрації, саме в цьому полягає особливість. На непідконтрольній території, суди не здійснюють судочинство. Державою було прийняте рішення закріпити кожний населенний пункт за судами на підконтрольній території України, саме до цих судів будемо звертатися.

Як викликати Відповідача у судове засідання?

Суд розміщує відповідне оголошення на своєму сайті, таким чином законність повідомлення Відповідача відбудеться.
В нашій практиці було, що наш довіритель (Позивач) приймав участь у розгляді справи по відеоконференції так як проживає у іншому місті.
Якщо Ви опинилися у подібній ситуації, радимо звернутися до Адвоката так як справа з декількома складовими, власне збережете свої нерви, час та гроші.