Позика — це угода, за якою одна сторона (кредитор) надає іншій стороні (позичальнику) певну суму грошей або інші ресурси на певний час, з умовою повернення цих коштів або ресурсів у визначений термін.

Хто може укласти договір позики?

Фізичні та Юридичні особи (Позичальник, Кредитор).

Що являє собою договір позики?

Договір позики — це угода, за якою одна сторона (кредитор) зобов’язується надати іншій стороні (позичальнику) певну суму грошей або інші матеріальні цінності на певний термін з умовою повернення цих коштів (чи ресурсів) у майбутньому, часто з нарахуванням відсотків.

Яка відмінність між Позикою та Позичкою?

Позика і позичка — це терміни, що часто використовуються в розмовній мові як синоніми, але з юридичної точки зору між ними є певні відмінності. Ось основні з них:

1. Юридична точність термінів:

Позика — це офіційний юридичний термін, що визначає угоду, яка регулюється цивільним законодавством. Це може бути договір між фізичними або юридичними особами про передачу грошей чи інших цінностей на певний термін, з умовою повернення та, можливо, сплати відсотків.

Позичка — це більш неформальний, побутовий термін, який часто вживається для позик у невеликому розмірі, зазвичай між знайомими чи друзями, і не завжди має чітко оформлені юридичні умови. Вона може бути безвідсотковою і з менш формальними умовами.

2. Форма та офіційність:

  • Позика — зазвичай оформлюється письмово, має чітко прописані умови (сума, терміни, відсотки тощо). Це може бути як приватний, так і комерційний договір, і, як правило, регулюється цивільним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
  • Позичка — може бути як усною, так і письмовою угодою. Вона частіше оформлюється неофіційно між знайомими людьми, і не завжди є документально підтвердженою. Зазвичай такі угоди не містять складних юридичних умов і вважаються менш формальними.

3. Розмір і характер суми:

  • Позика — може стосуватися як великих, так і малих сум. Вона зазвичай використовується для фінансування серйозних потреб, таких як покупка нерухомості, відкриття бізнесу, або великі фінансові зобов’язання.
  • Позичка — зазвичай стосується менших сум, що позичаються на короткий термін, і використовується для вирішення поточних, не дуже великих фінансових питань (наприклад, позичити кілька сотень гривень для непередбачених витрат).

4. Процентна ставка:

  • Позика — зазвичай має чітко визначену процентну ставку, якщо позика є платною. Це може бути як фіксована ставка, так і змінна, залежно від умов договору.
  • Позичка — може бути без відсотків, особливо коли йдеться про угоди між друзями або родичами. В іншому випадку, позичка може мати низьку або неформальну процентну ставку.

5. Законодавче регулювання:

  • Позика — чітко регулюється законами, і порушення умов договору може мати юридичні наслідки, такі як штрафи, пені або судові позови.
  • Позичка — в більшості випадків не має такого строгого регулювання. Однак, у разі серйозних спорів, вона може бути також підпорядкована загальним цивільним нормам.

Підсумок:

  • Позика — це більш офіційне, юридично оформлене відношення з чітко прописаними умовами, яке зазвичай регулюється цивільним правом. Це може бути як комерційна, так і некомерційна угода.
  • Позичка — це, як правило, більш неформальне, менш офіційне поняття, яке часто використовується в повсякденному житті для опису взаємодії між людьми, коли одна особа позичає іншу суму грошей або майно без формального оформлення або з мінімальними умовами.

Таким чином, основною відмінністю є статус угоди (офіційний чи неофіційний), сума позики, та рівень формальності.

Чи потрібне нотаріальне посвідчення Договору позики?

Нотаріальне посвідчення Договору позики не є обов’язковим за загальним правилом, однак в деяких випадках воно може бути необхідним або бажаним для забезпечення юридичної сили угоди.

Коли нотаріальне посвідчення не потрібне:

Згідно з Цивільним кодексом України (ст. 1046–1050), договір позики між фізичними та юридичними особами не обов’язково має бути нотаріально посвідчений, якщо:

  • Позика укладається на суму, яка не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (на 2024 рік це приблизно 70 000 грн).
  • Угода укладається в письмовій формі, і сторони не вимагають нотаріального посвідчення.
  • Позика не передбачає заставу майна чи поруку (якщо в угоді є забезпечення, це може вимагати нотаріального посвідчення).

Коли нотаріальне посвідчення може бути потрібним:

  1. Позика на велику суму — якщо сума позики перевищує 10 мінімальних заробітних плат, то згідно з законом, договори, що укладаються на такі суми, зазвичай рекомендується оформлювати у письмовій формі і, в разі потреби, посвідчувати у нотаріуса для забезпечення їх юридичної сили. Однак на практиці нотаріальне посвідчення в цьому випадку не є обов’язковим.
  2. Забезпечення позики (застава або порука) — якщо позика забезпечується заставою (наприклад, майном) або порукою, то для підтвердження правомірності таких угод та забезпечення їх виконання може бути потрібне нотаріальне посвідчення. В цьому випадку нотаріус посвідчує не тільки сам договір позики, а й додаткові угоди щодо забезпечення.
  3. Позика між юридичними особами — у випадках, коли між юридичними особами укладається велика сума позики, сторонам може бути вигідно мати нотаріально посвідчений договір для більшої правової впевненості та захисту інтересів сторін у разі судових спорів.

Чому нотаріальне посвідчення може бути корисним:

  • Юридична сила: Нотаріально посвідчений договір має більш високий ступінь юридичної сили. Якщо одна зі сторін порушує умови договору, то наявність нотаріального посвідчення дозволяє значно спростити процес доказування угоди в суді.
  • Захист від фальсифікацій: Нотаріус засвідчує особистість сторін і переконується в їхньому вільному та свідомому волевиявленні.
  • Виконавчий напис: Нотаріус може накласти виконавчий напис на нотаріально посвідчений договір позики, що дозволяє отримати виконавчий лист без суду, у разі невиконання зобов’язань позичальником.

Підсумок:

  • Нотаріальне посвідчення договору позики не є обов’язковим, якщо сума позики не перевищує 10 мінімальних заробітних плат і угода укладається без забезпечення.
  • Проте нотаріальне посвідчення може бути корисним або необхідним для більш складних угод, особливо при великих сумах позики або наявності додаткових умов, таких як застава чи порука.

Якщо ви маєте справу з великою сумою позики або хочете мати додаткову правову безпеку, звернення до нотаріуса може бути хорошою ідеєю.

Які істотні умови договору позики?

Істотними умовами договору позики є:

  1. Предмет договору – чітко визначена сума грошей, які мають бути повернуті у такій самій кількості.
  2. Сторони договору – позикодавець (особа яка надає позику) і позичальник (особа яка отримує позику). Обидві сторони повинні бути дієздатними та мати право укладати відповідні угоди.
  3. Умови повернення – передбачаються терміни повернення позики або умови, за яких вона повинна бути повернена. Якщо термін не встановлений, позичальник зобов’язаний повернути позику на вимогу позикодавця.
  4. Відсотки за користування позикою (якщо передбачено) – у випадках, коли договором передбачено виплату відсотків за користування позикою. Якщо в договорі не зазначено інше, позика вважається безпроцентною.
  5. Форма договору – залежить від суми та суб’єктів договору. Договори позики на великі суми, зазвичай, укладаються в письмовій формі, а на дрібні – усно. Письмова форма є обов’язковою при укладанні договору позики між юридичними особами.

Додатково, у договорі можуть бути визначені інші умови, такі як спосіб повернення, санкції за прострочення тощо.

З якого моменту договір позики є укладеним?

Договір позики вважається укладеним, як тільки гроші були передані позичальнику. Позика є дійсною і її укладення відбувається лише після фактичного отримання предмету позики позичальником.

До моменту передання коштів або майна угода вважається лише домовленістю, а не договором. Це означає, що навіть якщо сторони досягли згоди про суму, термін і умови повернення, договір набуде юридичної сили лише після передачі предмета позики позичальнику.

Позика в іноземній валюті.

Договір позики в іноземній валюті в Україні регулюється спеціальними правилами. Основні особливості включають:

  1. Дозволеність операцій – надання позики в іноземній валюті дозволене українським законодавством, проте можуть бути певні обмеження залежно від статусу сторін (наприклад, для юридичних осіб потрібна ліцензія Національного банку України у випадку деяких валютних операцій).
  2. Облік курсу валют – оскільки іноземна валюта прив’язана до обмінного курсу, при укладанні договору сторони повинні визначити, за яким курсом буде проводитися повернення позики. Також, якщо термін погашення позики досить тривалий, можуть бути встановлені умови індексації, щоб захистити сторони від курсових коливань.
  3. Повернення позики – якщо договір передбачає повернення у валюті, на момент повернення може виникати необхідність конвертації валюти відповідно до курсу Національного банку України, якщо позичальник не має іноземної валюти для повернення.
  4. Проценти за позикою – проценти можуть бути встановлені у валюті договору, але при виплаті можуть також виникнути питання курсової різниці, що важливо враховувати при довгострокових позиках.
  5. Податкові та валютні вимоги – при укладенні договору позики в іноземній валюті слід враховувати податкове законодавство, зокрема положення щодо валютного регулювання і контролю, яке встановлює Національний банк України. Це включає правила щодо звітності та обліку, а також вимоги щодо валютного контролю.

Таким чином, договір позики в іноземній валюті потребує уважного підходу до визначення умов, пов’язаних з обмінним курсом, поверненням валюти та відповідністю до чинних норм валютного законодавства.

НАДАЄМО ПОСЛУГУ СУПРОВОДУ ПРИ ЗАКЛЮЧЕННІ ДОГОВОРУ ПОЗИКИ ТА РОЗПИСКИ МІЖ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ (КИЇВ)

В послугу входить: підготовка Договору, Боргової розписки та супровід Вас під час передачі коштів.

Забезпечим Вам максимальний комфорт та безпеку.

Замовити супровід. Консультація безкоштовна.

    Договір позики грошей між фізичними особами 
    ~ ЗРАЗОК ~

    Договір позики між фізичними особами (Зразок договору позики)
    • Про відсотки: ст. 1048 ЦКУ, постанова № 6-79цс12 Верховного суду Украіни (суд також прийшов до висновку, що закон “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” є спеціальним нормативним актом, що регулює відносини спеціальних суб’єктів-учасників ринку фінансових послуг, а тому не поширюється на всіх інших юридичних осіб та фізичних осіб-суб’єктів договору позики, правовідносини яких регулюється нормами ст. 1046-1048 ЦК України).
    • Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 194/1126/18, про стягнення боргу за розпискою.
      (У справі, що переглядається, суди встановили, що зміст розписки 24 квітня 2018 року не містить відомостей про передачу позивачем грошових коштів та отримання відповідачем цих грошових коштів та позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів та підтвердження факту передачі коштів відповідачу. За таких обставин, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог.Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін). Аналіз частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником.

    Джерело.

    • Постанова від 31 січня 2024 року у справі № 753/14634/22: Суд наголосив на необхідності встановлення факту передачі грошових коштів за договором позики. Було виявлено, що на дату укладення договору позики та підписання розписки позичальник перебував за межами України, що ставило під сумнів реальність передачі коштів.
    • Постанова від 12 липня 2024 року у справі № 495/1719/18: Суд розглянув питання поділу боргового зобов’язання між подружжям. Було встановлено, що кошти, отримані за договором позики, використовувалися в інтересах сім’ї, зокрема для придбання спільного майна, що вплинуло на рішення про розподіл боргу між подружжям.
    • Постанова від 12 січня 2023 року у справі № 753/7101/21: Суд розглянув позов про стягнення боргу за договором позики, де позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, що підтверджувалося відповідними борговими розписками. Суд встановив, що відповідач не повернув отримані кошти, та задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості.
    • Постанова від 9 серпня 2023 року у справі № 755/16831/19: Суд розглянув справу про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги, за яким позивач перерахував відповідачу 2 500 000 грн. Відповідач не повернув отримані кошти, і суд задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості.
    • Постанова від 12 січня 2023 року у справі № 753/7101/21: Суд розглянув позов про стягнення боргу за договором позики, де позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 20 000 доларів США, що підтверджувалося відповідними борговими розписками. Суд встановив, що відповідач не повернув отримані кошти, та задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості.
    • Постанова від 9 серпня 2023 року у справі № 755/16831/19: Суд розглянув справу про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги, за яким позивач перерахував відповідачу 2 500 000 грн. Відповідач не повернув отримані кошти, і суд задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості.
    • Постанова від 14 липня 2022 року у справі № 204/4341/17: Суд розглянув позов про стягнення заборгованості за договором позики, де позивач передав відповідачу грошові кошти, що підтверджувалося борговою розпискою. Суд встановив, що відповідач не повернув отримані кошти, та задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості.
    • Постанова від 2 червня 2021 року у справі № 531/152/19: Суд підкреслив, що при дослідженні боргових розписок чи договорів позики необхідно виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа. У цій справі було встановлено, що розписка підтверджує отримання грошових коштів у борг, що стало підставою для задоволення позову про стягнення заборгованості.
    • Постанова від 11 червня 2021 року у справі № 753/11670/17: Суд розглянув позов про стягнення боргу за договором позики у розмірі 15 600 грн. Було встановлено, що розписка, надана позивачем, підтверджує факт отримання відповідачем грошових коштів у борг, що стало підставою для задоволення позовних вимог.
    • Постанова від 7 квітня 2020 року у справі № 315/1496/17: Суд розглянув спір щодо стягнення боргу за договором позики. Було встановлено, що відсутність розписки, яка підтверджує факт передачі коштів, може бути підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення боргу. Суд наголосив на важливості наявності письмового підтвердження передачі коштів для доведення факту укладення договору позики.

    ТЕРИТОРІЯ ПОКРИТТЯ

    Надаємо юридичні послуги та супровід по Києву та передмісті

    На Правому березі: Голосіївський (Деміївка, Голосіїв, Теремки, Феофанія, Чапаєвка), Оболонський (Оболонь, Мінський масив, Петрівка), Печерський (Центр, Печерськ, Липки), Подільський (Поділ, Куренівка, Мостицький масив, Виноградар, Вітряні гори), Святошинський (Святошин , Академмістечко, Борщагівка, Біличі, Новобіличі), Солом’янський (Солом’янка, Чоколівка, Шулявка, Відрадний, Караваєві дачі), Шевченківський райони (Центр, Лук’янівка, Сирець, Нивки, Шулявка, Татарка).

    На Лівому березі: Дарницький (Осокорки, Позняки, Харківський масив, Бортничі), Деснянський (Троєщина, Лісовий масив, Биківня), Дніпровський райони (Дарниця, Березняки, Русанівка, Воскресенка, Дарницька (Ленінградська) площа, Соцмісто)

    У передмісті Києва: Боярка, Ірпінь, Бровари, Вишгород, Вишневе, Коцюбинське, Бориспіль, Чабани, Гостомель.

    Загальна кіл-ть переглядів: 163 701Щоденно: 16