Позика — це угода, за якою одна сторона (кредитор) надає іншій стороні (позичальнику) певну суму грошей або інші ресурси на певний час, з умовою повернення цих коштів або ресурсів у визначений термін.

Фізичні та Юридичні особи (Позичальник, Кредитор).

Договір позики — це угода, за якою одна сторона (кредитор) зобов’язується надати іншій стороні (позичальнику) певну суму грошей або інші матеріальні цінності на певний термін з умовою повернення цих коштів (чи ресурсів) у майбутньому, часто з нарахуванням відсотків.

Позика і позичка — це терміни, що часто використовуються в розмовній мові як синоніми, але з юридичної точки зору між ними є певні відмінності. Ось основні з них:

1. Юридична точність термінів:

Позика — це офіційний юридичний термін, що визначає угоду, яка регулюється цивільним законодавством. Це може бути договір між фізичними або юридичними особами про передачу грошей чи інших цінностей на певний термін, з умовою повернення та, можливо, сплати відсотків.

Позичка — це більш неформальний, побутовий термін, який часто вживається для позик у невеликому розмірі, зазвичай між знайомими чи друзями, і не завжди має чітко оформлені юридичні умови. Вона може бути безвідсотковою і з менш формальними умовами.

2. Форма та офіційність:

• Позика — зазвичай оформлюється письмово, має чітко прописані умови (сума, терміни, відсотки тощо). Це може бути як приватний, так і комерційний договір, і, як правило, регулюється цивільним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
• Позичка — може бути як усною, так і письмовою угодою. Вона частіше оформлюється неофіційно між знайомими людьми, і не завжди є документально підтвердженою. Зазвичай такі угоди не містять складних юридичних умов і вважаються менш формальними.

3. Розмір і характер суми:

• Позика — може стосуватися як великих, так і малих сум. Вона зазвичай використовується для фінансування серйозних потреб, таких як покупка нерухомості, відкриття бізнесу, або великі фінансові зобов’язання.
• Позичка — зазвичай стосується менших сум, що позичаються на короткий термін, і використовується для вирішення поточних, не дуже великих фінансових питань (наприклад, позичити кілька сотень гривень для непередбачених витрат).

4. Процентна ставка:

• Позика — зазвичай має чітко визначену процентну ставку, якщо позика є платною. Це може бути як фіксована ставка, так і змінна, залежно від умов договору.
• Позичка — може бути без відсотків, особливо коли йдеться про угоди між друзями або родичами. В іншому випадку, позичка може мати низьку або неформальну процентну ставку.

5. Законодавче регулювання:

• Позика — чітко регулюється законами, і порушення умов договору може мати юридичні наслідки, такі як штрафи, пені або судові позови.
• Позичка — в більшості випадків не має такого строгого регулювання. Однак, у разі серйозних спорів, вона може бути також підпорядкована загальним цивільним нормам.

Підсумок:

• Позика — це більш офіційне, юридично оформлене відношення з чітко прописаними умовами, яке зазвичай регулюється цивільним правом. Це може бути як комерційна, так і некомерційна угода.
• Позичка — це, як правило, більш неформальне, менш офіційне поняття, яке часто використовується в повсякденному житті для опису взаємодії між людьми, коли одна особа позичає іншу суму грошей або майно без формального оформлення або з мінімальними умовами.

Таким чином, основною відмінністю є статус угоди (офіційний чи неофіційний), сума позики, та рівень формальності.

Нотаріальне посвідчення Договору позики не є обов’язковим за загальним правилом, однак в деяких випадках воно може бути необхідним або бажаним для забезпечення юридичної сили угоди.

Коли нотаріальне посвідчення не потрібне:

Згідно з Цивільним кодексом України (ст. 1046–1050), договір позики між фізичними та юридичними особами не обов’язково має бути нотаріально посвідчений, якщо:

• Позика укладається на суму, яка не перевищує 10 мінімальних заробітних плат (на 2024 рік це приблизно 70 000 грн).
• Угода укладається в письмовій формі, і сторони не вимагають нотаріального посвідчення.
• Позика не передбачає заставу майна чи поруку (якщо в угоді є забезпечення, це може вимагати нотаріального посвідчення).

Коли нотаріальне посвідчення може бути потрібним:

1. Позика на велику суму — якщо сума позики перевищує 10 мінімальних заробітних плат, то згідно з законом, договори, що укладаються на такі суми, зазвичай рекомендується оформлювати у письмовій формі і, в разі потреби, посвідчувати у нотаріуса для забезпечення їх юридичної сили. Однак на практиці нотаріальне посвідчення в цьому випадку не є обов’язковим.
2. Забезпечення позики (застава або порука) — якщо позика забезпечується заставою (наприклад, майном) або порукою, то для підтвердження правомірності таких угод та забезпечення їх виконання може бути потрібне нотаріальне посвідчення. В цьому випадку нотаріус посвідчує не тільки сам договір позики, а й додаткові угоди щодо забезпечення.
3. Позика між юридичними особами — у випадках, коли між юридичними особами укладається велика сума позики, сторонам може бути вигідно мати нотаріально посвідчений договір для більшої правової впевненості та захисту інтересів сторін у разі судових спорів.

Чому нотаріальне посвідчення може бути корисним:

• Юридична сила: Нотаріально посвідчений договір має більш високий ступінь юридичної сили. Якщо одна зі сторін порушує умови договору, то наявність нотаріального посвідчення дозволяє значно спростити процес доказування угоди в суді.
• Захист від фальсифікацій: Нотаріус засвідчує особистість сторін і переконується в їхньому вільному та свідомому волевиявленні.
• Виконавчий напис: Нотаріус може накласти виконавчий напис на нотаріально посвідчений договір позики, що дозволяє отримати виконавчий лист без суду, у разі невиконання зобов’язань позичальником.

Підсумок:

• Нотаріальне посвідчення договору позики не є обов’язковим, якщо сума позики не перевищує 10 мінімальних заробітних плат і угода укладається без забезпечення.
• Проте нотаріальне посвідчення може бути корисним або необхідним для більш складних угод, особливо при великих сумах позики або наявності додаткових умов, таких як застава чи порука.

Якщо ви маєте справу з великою сумою позики або хочете мати додаткову правову безпеку, звернення до нотаріуса може бути хорошою ідеєю.

Договір позики вважається укладеним, як тільки гроші були передані позичальнику. Позика є дійсною і її укладення відбувається лише після фактичного отримання предмету позики позичальником.

До моменту передання коштів або майна угода вважається лише домовленістю, а не договором. Це означає, що навіть якщо сторони досягли згоди про суму, термін і умови повернення, договір набуде юридичної сили лише після передачі предмета позики позичальнику.

Договір позики в іноземній валюті в Україні регулюється спеціальними правилами. Основні особливості включають:

1. Дозволеність операцій – надання позики в іноземній валюті дозволене українським законодавством, проте можуть бути певні обмеження залежно від статусу сторін (наприклад, для юридичних осіб потрібна ліцензія Національного банку України у випадку деяких валютних операцій).
2. Облік курсу валют – оскільки іноземна валюта прив’язана до обмінного курсу, при укладанні договору сторони повинні визначити, за яким курсом буде проводитися повернення позики. Також, якщо термін погашення позики досить тривалий, можуть бути встановлені умови індексації, щоб захистити сторони від курсових коливань.
3. Повернення позики – якщо договір передбачає повернення у валюті, на момент повернення може виникати необхідність конвертації валюти відповідно до курсу Національного банку України, якщо позичальник не має іноземної валюти для повернення.
4. Проценти за позикою – проценти можуть бути встановлені у валюті договору, але при виплаті можуть також виникнути питання курсової різниці, що важливо враховувати при довгострокових позиках.
5. Податкові та валютні вимоги – при укладенні договору позики в іноземній валюті слід враховувати податкове законодавство, зокрема положення щодо валютного регулювання і контролю, яке встановлює Національний банк України. Це включає правила щодо звітності та обліку, а також вимоги щодо валютного контролю.

Таким чином, договір позики в іноземній валюті потребує уважного підходу до визначення умов, пов’язаних з обмінним курсом, поверненням валюти та відповідністю до чинних норм валютного законодавства.

В послугу входить: підготовка Договору, Боргової розписки та супровід Вас під час передачі коштів.

Забезпечим Вам максимальний комфорт та безпеку.