Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації

Оскарження до вищого органу та Офісу Уповноваженого

ст.40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» гарантує право громадян на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

Розділ 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» регламентує право та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».

 

З метою захисту свого порушеного права на доступ до публічної інформації запитувач може звернутися:

1) до керівника розпорядника або вищого органу

2) до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

3) до суду

Запитувач має право обрати орган для оскарження на власний розсуд, може звертатися до них поодинці чи одночасно. Вибір варто робити, врахувавши власні ресурси, обставини справи і вимоги законодавства, що встановлюють порядок оскарження.

 

За порушення права на доступ до публічної інформації до відповідальної особи розпорядника можуть бути застосовані наступні види відповідальності:

  • дисциплінарна (застосовує керівник розпорядника);
  • адміністративна за ст.2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення (накладає суд за протоколом, складеним уповноваженим органом – зараз це Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини);
  • кримінальна, наприклад, за ст.171 Кримінального Кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів».

 

Оскарження до керівника або вищого органу розпорядника

До керівника розпорядника варто оскаржувати усі випадки порушення розпорядником права на доступ до публічної інформації. Адже чимало порушень відбувається через недбалість або недостатню кваліфікацію працівників розпорядника, через брак ресурсів тощо. Керівник розпорядника не тільки відповідальний за порушення прав, а й може бути зобов’язаним вжити заходів для усунення причин і умов, які до цього призводять.

До керівника або вищого органу розпорядника можна скаржитися щодо будь-якого виду порушення, передбаченого частиною першою ст.23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме:

1) відмова в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочка задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст.15 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”;

7) порушення права на доступ до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень;

8) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

 

За загальним правилом зі скаргою має право звернутися запитувач інформації, права якого порушені. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачами інформації можуть бути фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень.

Для прикладу, журналіст звертається з запитом на інформацію і отримує відмову. З метою захисту його інтересів для того, щоб оскарженню надати більшої соціальної ваги, скарга подається вже від засобу масової інформації, в якому працює журналіст, хоча медіа не був запитувачем. Важливо, щоб зі скаргою зверталася саме та особа, чиї права було порушено. Виняток з цього правила встановлений у випадку, коли зі скаргою звертається адвокат або правозахисна організація, але тут необхідно дотриматися формальних правил. У Статуті такої організації має бути зазначено, що вона займається правозахисною діяльністю та має право звертатися зі скаргами з метою захисту інтересів своїх членів чи інших осіб; слід належно оформити представництво інтересів такої особи та інше.

Якщо скаржником є юридична особа, у скарзі має бути зазначена повна назва організації, її місцезнаходження, номер телефону чи інший спосіб зв’язатися з нею, прізвище, ім’я та по батькові її керівника (або тієї особи, що подає і підписує скаргу). Найкраще подавати скаргу на офіційному бланку організації. Якщо в силу певних причин скаргу подає та підписує інша особа, то до неї слід додати копію довіреності на її ім’я, в якій зазначено право цієї особи подавати та підписувати офіційні документи від імені організації.

Важливо також пам’ятати, що якщо відмова була надіслана за підписом керівника – оскаржити можливо лише до вищого органу, якщо такий є.

 

Особа, чиє право на доступ до публічної інформації було порушене, може оскаржити:

  • рішення індивідуальної дії (відмову надати інформацію у відповідь на запит, несвоєчасну, неточну чи неповну відповідь);
  • рішення розпорядника, які містять загальнообов’язкові правила поведінки (нормативні акти та їх окремі положення, які стосуються наприклад порядку доступу до засідань колегіальних органів, організації спеціального місця для роботи запитувачів з документами).

Таким чином подати скаргу до керівника чи розпорядника вищого органу може не тільки особа, яка подала запит, але й особа, чиє право на доступ до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень було порушене, а також особа, яка не знайшла на сайті розпорядника інформацію, обов’язкову до оприлюднення.

 

 Способи та форми направлення скарги:

  1. Усна скарга викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
  2. Електронною поштою. Таке звернення має бути роздруковане, підписане скаржником, відскановане та направлене за вказаною електронною адресою.
  3. Письмово скарга може бути подана: на особистому прийомі громадян керівником та іншими посадовими особами, через канцелярію, поштою.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно за бажанням громадянина.

Письмова скарга надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмова скарга також може бути надіслана з використанням інтернету, засобів електронного зв’язку, але підпис особи повинен бути чітко видний на сканованому документі.

Стаття 22  Закону України «Про звернення громадян» встановлює обов’язок та порядок особистого прийому громадян керівниками та іншими посадовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності. Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, графіки прийому доводяться до відома громадян через сайти та інформаційні стенди. Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, визначається їх керівниками.

 

 Скарга має бути оформлена відповідно до вимог, передбачених ст.5 Закону України «Про звернення громадян», а саме:

  • Із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, місця проживання громадянина.
  • Назва документу: скарга.
  • Викладено суть порушеного питання, зауваження чи скарги.
  • Повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
  • В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Скарга, оформлена без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніше, ніж через десять днів від дня її надходження, крім випадків, передбачених ч.1 ст.7 Закону України «Про звернення громадян».

 

 Скарга до керівника розпорядника інформації чи вищого органу подається з метою:

  1. відновлення порушеного права на інформацію, тоді в скарзі потрібно просити зобов’язати розпорядника:
  • вчинити певні дії (наприклад, надати або оприлюднити інформацію);
  • утриматися від певних дій (не чинити перешкод для доступу до засідань колегіального суб’єкта владних повноважень);
  • прийняти чи скасувати, змінити певне рішення (наприклад, внести зміни до Регламенту місцевої ради в частині підготовки та оприлюднення проектів рішень);
  • вжити заходів для відшкодування моральної чи майнової шкоди;
  • інші заходи для відновлення порушених прав;
  1. застосування заходів для притягнення конкретного службовця, винного у порушенні прав скаржника, до дисциплінарної відповідальності.

У описовій частині скарги за хронологією, зазначивши дати, пославшись на докази, які містяться в додатках, слід викласти суть справи, бажано зазначити, яку частину якої статті якого нормативно-правового акту порушив розпорядник інформації, і як це порушує законні права та інтереси скаржника. Зокрема можна посилатися на статтю 34 Конституції України, порушені статті Закону України «Про доступ до публічної інформації» тощо. Рекомендовано уникати зайвих відомостей та оціновальних понять. Найважливішою частиною скарги є «прохання» скаржника до органу влади, що повинні бути сформульовані якомога конкретніше. Вони мають відповідати завданням і меті, якої намагається досягти скаржник. Перед посадовими особами слід ставити конкретну вимогу, бо інакше немає змісту перераховувати порушення законодавства.

 

Структура скарги:

Заголовок, в якому зазначені: адресат скарги, інформація про скаржника і назва документу;

Описова частина: виклад обставин справи в хронологічному порядку з посиланням на докази;

Заключна частина: прохання, перелік додатків, дата та підпис скаржника.

На початку заключної частини скарги варто дати посилання на статтю 40 Конституції України, зазначити про письмову форму відповіді і адресу, за якою скаржник бажає отримати відповідь.

Просити про присутність заявника при розгляді заяви чи скарги варто тільки за потреби, а от про відповідь на скаргу у письмовій формі — завжди.

До скарги треба додати письмові докази, на які посилається скаржник в описовій частині, які необхідно перелічити після тексту із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Додавати до скарги варто лише прості копії документів, а не оригінали. Якщо отримати документи власними силами не можливо, варто наполягати на їх витребуванні органом, який розглядає скаргу (ст.18 Закону України «Про звернення громадян»). Тоді про це зазначається в проханні до скарги.

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність розпорядника може бути подана до керівника розпорядника або вищого органу протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об’єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п’яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі, якщо звернення не містить відомостей, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Скарга адресується органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Скаргу можна адресувати розпорядникам інформації, їх структурним підрозділам або конкретній посадовій особі (якщо прізвище, ім’я, по батькові відоме). Закон вимагає, щоб у скарзі було чітко зазначено, якому органу чи посадовій особі скерована скарга. У процесі написання скарги варто відкрити офіційний веб-сайт і уточнити повну назву адресата скарги. Детальніше про вимоги щодо адресування документів, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади» №1242 від 30 листопада 2011 р.

 

Права особи, яка звернулася зі скаргою

Запитувач, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, при розгляді заяви чи скарги має право відповідно до ст.18 Закону України «Про звернення громадян».

Права особи, яка звернулася зі скаргою:

  • особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
  • знайомитися з матеріалами перевірки;
  • подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
  • бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
  • користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
  • одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
  • висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
  • вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

 

Обов’язки розпорядників щодо розгляду скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, їх керівники, та інші посадові особи в межах своїх повноважень, зобов’язані відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян».

 

Обов’язки розпорядників щодо розгляду скарг:

  • об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
  • на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
  • скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
  • забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;
  • письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
  • вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніше, ніж у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування;
  • у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
  • у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
  • не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
  • особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Якщо ви отримали відмову у доступі до публічної інформації за підписом виконавця, а не керівника такого розпорядника, таку відмову можна оскаржити керівникові.

Не всі розпорядники інформації побудовані за ієрархічною структурою і в порядку підлеглості мають вищі органи. Вищий орган можна визначити в системі органів виконавчої влади, ієрархія якої завершується Кабінетом Міністрів України. Для державних та комунальних підприємств «вищим органом» можна вважати суб’єкт владних повноважень, до сфери управління якого належить це підприємство. Проте, не мають вищих органів: сільські, селищні, міські, обласні ради, юридичні особи приватного права. Їх неправомірні дії можна оскаржити тільки до Омбудсмена чи суду.

Керівник чи вищий орган не може скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення і притягнути до адміністративної відповідальності.

ст.ст. 20 та 21 Закону України «Про звернення громадян»

Скарги розглядаються і вирішуються безоплатно:

–    у термін не більше одного місяця від дня їх надходження;

–   невідкладно – щодо тих скарг, які не потребують додаткового вивчення (але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання);

–  термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо.

 

Керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації встановлює необхідний термін для розгляду скарги, про що повідомляється особі, яка її подала.

 

На практиці, як правило, звернення, в тому числі скарги, розглядаються в термін 30 днів з моменту отримання. Проте, трапляються випадки, коли органи влади надсилають відповіді «заднім числом», тобто скаржник отримує їх через два тижні або півтора місяця від дати, вказаної у відповіді. Тому слід завжди зберігати конверт, в якому приходить ця відповідь. І під час наступного оскарження до суду чи Офісу Уповноваженого, він слугуватиме доказом прострочення відповіді.

 

Скарга до керівника або вищого органу:

ПеревагиНедоліки
БезоплатністьНе всі розпорядники інформації мають вищі органи
Швидкість реагуванняСкорочується термін позовної давності при зверненні до суду (1міс.)
Великий вибір способів подачі скаргиКерівник чи вищий орган не може скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення чи притягнути до адміністративної відповідальності
Немає необхідності залучати адвоката
Можна подавати одночасно з іншими способами засобами захисту

 

Звернення до керівника чи вищого органу може «скоротити» строк позовної давності для оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації. Якщо позивач звернувся з такою скаргою, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність розпорядника інформації.

Закон не зобов’язує громадського активіста подавати скаргу до керівника чи вищого органу перед тим, як звернутися до суду чи Омбудсмена. Втім, така дія засвідчить, що він — добросовісний і грамотний запитувач. Це демонструє, що запитувач вжив багато заходів для отримання інформації, які не дали бажаного результату.

 

Скарга до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

З 2014 року оскарження рішення про відмову в наданні інформації, перешкоджання у доступі до засідань колегіальних органів, неоприлюднення інформації та будь-які інші порушення законодавства про доступ до публічної інформації з вимогою притягнення до адміністративної відповідальності подаються не до прокуратури, а до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Уповноважений здійснює парламентський контроль за дотриманням права на доступ до публічної інформації. За результатом розгляду скарги Омбудсмен:

  • вносить подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень права на інформацію або сприяння їх поновленню, здійснює контроль за їх реалізацією;
  • у разі виявлення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення права на інформацію ініціює процедуру притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
  • перевіряє стан додержання конституційних прав, в тому числі права на доступ публічної інформації та права на звернення органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, підконтрольними і підпорядкованими їм підприємствами, установами, організаціями;
  • надсилає звернення громадян за належністю до відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, їх посадовим і службовим особам з рекомендаціями щодо дотримання прав і свобод людини і громадянина, контролює розгляд таких звернень тощо.

 

У зверненні до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини слід зазначати:

  1. Прізвище, ім’я та по батькові.
  2. Поштовий індекс та адресу для надання відповіді.
  3. Найменування органу державної влади, місцевого самоврядування чи посадової особи, які порушили ваші права.
  4. У чому конкретно полягає суть порушення ваших прав.
  5. Коли або в який строк допущено порушення ваших прав.
  6. Яких заходів ви вживали для поновлення ваших прав; до яких органів чи посадових осіб зверталися (долучити копії їхніх відповідей).
  7. Чи зверталися ви за захистом порушених прав до суду?
  8. Суть вашого прохання, звернення.
  9. Дату та власноручний підпис.
  10. У разі звернення в інтересах третіх осіб потрібно надавати копії документів, що посвідчують повноваження на представництво їхніх інтересів.

 

Незалежно від змісту та адресата скарги, її завжди варто готувати у двох примірниках. Другий екземпляр з оригіналами документів слід залишати у себе, разом з поштовими квитанціями про оплату їх пересилки та повідомленнями про вручення.

 

Законодавством передбачено кілька способів подання письмових скарг до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

  1. Надсилання їх поштою. Найкраще це робити рекомендованим листом з повідомленням про вручення, бо тоді вам прийде повідомлення про день отримання його відповідним органом. Копія повідомлення про вручення буде доказом отримання органом першої скарги. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини подаються у письмовій формі. Зверненнядо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини слід надсилати письмово за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008, (Лутковській Валерії Володимирівні).
  2. Зверненнядо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини можна надсилати й електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua. Таке звернення має бути роздруковане, підписане скаржником, відскановане та направлене за вказаною електронною адресою.
  3. Зверненнядо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини може бути прийнято в письмовому вигляді під час особистого прийому у приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Графік роботи громадської приймальні Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Пн. – Чт. 9.30-13.00 – 14.00-17.30 Пт.30-13.00 – 14.00-16.45.

Також ви можете звернутись до Омбудсмена у випадку, коли для вас є принциповим питання притягнення винних посадових чи службових осіб до адміністративної відповідальності. Звертатися з заявою про вчинення посадовою особою розпорядника адміністративного правопорушення слід не до суду,  а безпосередньо до того органу, який уповноважений складати протокол. Адже суд чи інший орган, який може накладати стягнення, має право це зробити тільки на підставі складеного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

 

До Офісу Уповноваженого можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність усіх без винятку розпорядників інформації, а також відповідь керівника/вищого органу на скаргу.

 

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності:

  • Звернення скаржника до Офісу Уповноваженого
  • Складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення
  • Направлення протоколу до суду
  • Розгляд судом справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови

У постанові суд може прийняти рішення про накладення адміністративного стягнення або про закриття справи. Постанову можна оскаржити в порядку, передбаченому Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо рішенням суду буде визнано відсутність складу адміністративного правопорушення – Офіс Уповноваженого не матиме права подавати апеляцію.

 

В який строк може бути накладено адміністративне стягнення?

Скаргу слід подавати негайно після отримання відповіді розпорядника, оскільки адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, ніж через 3 місяці після вчинення адміністративного проступку, а при триваючому правопорушенні — не пізніше, ніж через три місяці з дня його виявлення. Якщо вам стало відомо про вчинення посадовою особою адміністративного правопорушення за статтею 2123  Кодексу України про адміністративні правопорушення, заяву Омбудсмену слід подавати негайно. Суд, розглянувши справи, де сплив строк накладення стягнення, закриває провадження по справі. Проте, деякі судді, закривши провадження, все ж досліджують обставини справи і визнають факт вчинення адміністративного правопорушення та вину посадової особи, що теж для практики важливо, але винна особа все ж уникає відповідальності.

 

Офіс  Уповноваженого приймає скарги протягом одного року з моменту, коли особа дізналася про своє порушене право, проте цей термін може бути продовжений ще на 1 рік за умови, що є поважні причини.

 

Що стосується порядку оскарження відмов у доступі журналістів до публічної інформації, існує практична особливість, яку слід зазначити окремо. Журналіст, як і пересічний громадянин, може на власний вибір оскаржувати відмову до Офісу Уповноваженого з прав людини чи до суду. Проте, якщо відмова у доступі до публічної інформації стосувалася журналіста, Офіс Уповноваженого з прав людини зобов’язаний передати провадження у цій справі до слідчих органів Міністерства внутрішніх справ, адже таке діяння має ознаки складу злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального Кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів». Тільки після завершення слідства і винесення рішення про відсутність складу злочину, Офіс Омбудсмана може заново відкрити провадження по адміністративному правопорушенню. У більшості випадків такі розслідування не приводять до винесення обвинувачуваного вироку, проте тривалість цього процесу позбавляє журналіста можливості подати позовну заяву протягом встановленого законом терміну.

Отже, слід визнати, що наразі журналістові ефективніше або подавати запит і оскаржувати відмову до Офісу Омбудсмана як пересічному громадянинові, або звертатися із оскарженням відмови у доступі до суду, хоча ця процедура триваліша і потребує фінансових витрат. В тому, і в іншому випадку тривалість процесу оскарження впливає на актуальність інформації, адже з плином часу гострота суспільної дискусії спаде і вплив отриманої інформації на хід подій буде нівельовано.